Канали сприйняття інформації. Канали сприйняття ґрунтуються на фізичних способах сприйняття й одержання нової інформації. Фізіологи і нейролінгвістичні програмісти розділяють їх на візуальну, аудіальну та кінестетичну системи. Лінгвісти вважають ці стилі каналами сприйняття і поділяють їх на зоровий, слуховий і кінестетичний канали. Психологи поділяють їх на зорові, слухові та кінестетичні модальності. Використання термінів у педагогічній літературі досить строкате. Крім вищеназваних термінів, використовуються терміни «види пам'яті» (зорова, слухова і моторна пам'ять) і стилі сприйняття (зоросприймаючий, слухосприймаючий і моторний стиль).

 Зоровий канал сприйняття - це когнітивна здатність сприймати нову інформацію переважно за допомогою зору. Знаки нової інформації, на які реагує носій цього стилю в процесі сприйняття й обробки, - яскравість, розмір, колір, його насиченість, сила і чистота, контрастність, фактура, форма і симетрія. Ми виділяємо два типи зоросприймаючих учнів: вербалісти (тобто ті, що бачать слова, їхнє написання) і іконісти (тобто ті, що бачать картинку, образ). Якщо, наприклад, вербалісту потрібно запам'ятати слово СОНЦЕ, він прийде до цього тільки побачивши, немовби «внутрішнім» зором, усі складові цього слова букви с-о-н-ц-е. Іконіст же, що мислить образами, запам'ятає це слово за асоціацією з образом самого сонця. Читання як пізнавальна діяльність легко засвоюється як вербалістами, так і іконістами.

 Більшість людей візуального типу (візуали) мають бачити те, що вони вивчають, інакше вони просто не сприймуть інформацію. Через високий відсоток таких учнів (наприклад, 70% у США) шкільна система працює на основі візуальних передумов (наочні прилади, текстові матеріали). Телебачення і відео значно сприяють візуальному процесу. У тексті візуал сприймає слова: бачити, оглядати, зображення, вигляд, дивитися, спостерігати, оглянути, помітити, споглядати, виглядати, видовище, мати. Учні, що сприймають на слух (аудіали), у придбанні й обробці нової інформації реагують переважно на висоту тону або звуку, темп, голосність, ритм, тембр і резонанс. Ці учні поділяються на дві підгрупи: аудіальні (краще сприймають, слухаючи інших) і мовні (краще сприймають, коли самі говорять і слухають тільки себе). Першим потрібно пояснення викладача до всіх інструкцій, другим необхідна їхня власна мовна «обробка».

 У тексті вони сприймають слова: чути, слухати, гармонія, галас, дзвонять дзвони, дослухатися, дисонанс, звучати, звук, лунати, чутно, чутність, бути чутним. Моторосприймаючі учні (кінестетики) в придбанні нової інформації спираються на рух і почуття (емоції). (Раніше моторний канал сприйняття називався «руховою пам'яттю»). Найбільш важливі для них у взаємодії з новою інформацією це - частота, тиск, тривалість дії й інтенсивність уваги. «Моторні» учні можуть бути поділені на дві підгрупи: кінестетичні (вчаться, використовуючи ноги і руки та виникаючі емоції) і механічні (у процесі навчання використовують пальці). Вони сприймають світ через почуття. їм подобається почувати близькість і тепло інших людей, доторкатися під час розмови до руки або плеча. У тексті кінестетик сприймає слова: безпечний, рух, торкати, торкатися, зручний, досліджувати, швидко, обробити, опрацювати, вловити, сприйняти, відчути, тиск, відчувати, випробувати, перевірити.

 Іншим людям особи кінестетичного типу часто здаються повільними або навіть нудними. Це тому, що їм потрібно «схопитися» за інформацію, а потім «відчути» її, перш ніж прийняти рішення. Найчастіше, такі люди найкраще працюють, якщо можуть користуватися руками. Такий спосіб емоційної обробки інформації займає багато часу і, звичайно, люди візуального й аудіального типів випереджають кінестетиків. Більшість людей має первинний і вторинний канали сприйняття. Невелика кількість людей не має переваг, і для них усі канали сприйняття або навчання однаково гарні. Труднощі в навчанні виникають у студентів з яскраво вираженим каналом сприйняття, якщо він не відповідає способам і стилю викладання. Особливо це помітно у процесі внутрішнього (з текстом) і зовнішнього спілкування.

Представлення інформації:   

Деяким хочеться бачити вашу думку - Візуальний спосіб.
Деяким хочеться чути вашу думку - Аудіальний спосіб.
Деяким хочеться випробувати або відчути те, про що ви ведете мову - Кінестетичний спосіб.
Оцінка і аналіз інформації:   
Деякі визначають своє відношення до речей по тому, як вони їх бачать - Візуальний спосіб.
Деякі визначають своє відношення до речей по тому, як вони звучать для них - Аудіальний спосіб.
Деякі визначають своє відношення до речей по тому, як вони відчувають їх - Кінестетичний спосіб. Викладач повинен

Источник: "Дистанційний навчальний процесс" за редакциєю В.Ю Бикова та В.М. Кухаренка.

Зразок роботи тьютора на - http://dm.bcoreanda.com