Цікавий досвід з навчання дорослих, який певною мірою можна вважати моделлю дистанційного навчання, був отриманий Кулюткіним та Г. Сухобською, які досліджували особливості прийняття навчальної інформації дорослими. Освітня система має культурну специфіку. Можна виділити низько- та висококонтекстну культуру студентів, тобто виділити ерудитів та неерудитів. Неерудит знає мало, і йому треба розповідати та роз'яснювати майже все. Мова повідомлень має бути добре визначена. Це найчастіше зовнішньоорієнтовані студенти «Що думають інші?». Ерудити, навпаки, спрямовані на себе, і їх хвилює проблема не втратити обличчя.
Навчання неерудитів. Акцент на навчальні результати (студент як співучасник дослідження або розвитку): навчання орієнтоване на студента, активне навчання. Акцент на навчальні цілі (студент як повторювач матеріалу): жорстке встановлення параметрів у програмі курсу; однакова програма для всіх студентів. Широке варіювання навчальних інструментів та контролю: контроль як інструмент зворотного зв'язку, широкий набір контролюючих інструментів зворотного зв'язку (груповий контроль, робота команди, оцінювання). Непримусове надання вмінь роботи у самоконтролі. Неформальний зв'язок студент-викладач: вчитель як помічник/ментор у навчальному процесі, неформальний частий особистий контакт. Суб'єкт - суб'єктні стосунки, формування самодостатності студента.
Навчання ерудитів. Акцент на відносно обґрунтованому "глибокому" навчанні: розвиток персональних вмінь та ставлення до безперервного навчання, формування здібностей. Контекстне та орієнтоване на знання навчання: малий тиск на особистість, перетворення вмінь, використання здібностей, формування горизонтального мислення для немовби іншого представлення знань. Індивідуальний контроль: частий, регулярний спеціальний контроль,контроль цілеспрямованості до навчання, ідентичний контроль для усіх. Варіативний самоконтроль,визначення своїх можливостей і вад. Коригування мотивації. Формальний зв'язок студент-викладач при суб'єкт-суб'єкт-них стосунках: перетворення студента залежить від викладача; на особистість, що прагне розвитку, впливає авторитет викладача; використовується проблемний підхід, в якому знання викладача сумуються зі знаннями студента і не ведуть до психологічної травми і втрати обличчя.
Корпоративне середовище - це офіційне або напівофіційне середовище, де учасники виконують свої професійні ролі, де соціальні профілі функціонують у їх професійному визначенні (компанія орієнтує учасника переслідувати професійні цілі які можуть збігатися / або ні з особистими цілями, за якими навчаються корпоративні функції учасника). Корпоративний студент пише у меморандумному стилі: орієнтація на предмет, коротко та конкретно, нейтрально, пасивно. Цей стиль відображає розуміння навчального середовища як офіційного, де користувачі та їх комунікація добре проглядаються, і це створює специфічні вимоги до комунікації. Студент відображає встановлені стандарти комунікації, які можуть добре відповідати ми політиці, що використовується у внутрішній комунікації. Сила корпоративного студента полягає у дисциплінованості та зосередженості на шляхах використання навчального середовища, на виконанні вимог курсу та орієнтованих на предмет дискусій, що мають відношення до справ. Слабкість корпоративного студента у тому, що він слідує ієрархічному пасивному підходу - що є наслідком внутрішньокорпоративної комунікації.
Корпоративний студент працює зі свого робочого місця у робочий час. Спілкування з тьютором та іншими студентами відбувається між розв'язанням робочих проблем, що не дозволяє повністю пройти етап соціалізації. Робочий ритм дозволяє лише проглядати повідомлення та давати короткі коментарі, на розгорнуті коментарі просто не вистачає часу. «Домашні» студенти (ті, хто вчиться дома) мають можливість їм ходити на сайт курсу у будь-який час, але, враховуючи фінансові витрати, найчастіше вони працюють уночі та у вихідні дні. Стиль листування у таких студентів орієнтований на процес, асоціативний, динамічний та не формалізований. У деяких випадках це ускладнює роботу тьютора, тому що неформальне листування може затемнювати навчальні цілі, предметна дискусія може стати засміченою особистими листами і сприяти низькій дисципліні у віртуальному класі. Існуючих досліджень щодо діяльності дистанційного студента недостатньо для якихось висновків, і тому що вони:
■не враховують різницю у рівнях підготовленості студентів;
■неадекватно роз'яснюють, чому кількість студентів, що залишають навчання, серед дистанційних студентів вища (20 30% проти 5%);
■не беруть до уваги взаємозалежність навчальної діяльності студентів з використанням окремих технологій;
■фокусуються лише на діях окремих технологій, а не на сукупній дії багатьох технологій.
Допомога студентам
Источник: "Дистанційний навчальний процесс" за редакциєю В.Ю Бикова та В.М. Кухаренка.
Зразок роботи тьютора на - http://dm.bcoreanda.com