Дуже важливим є питання формування у студентів самостійного стилю мислення, яке має бути нестандартним, без шаблонів і стереотипів, тобто відкритим для сприйняття і розуміння потрібної інформації з метою створення особистого інформаційного простору. Однією із складових такого мислення є критичне мислення, яке,  є послідовним, аргументованим, цілеспрямованим процесом.

 Він характеризується такими факторами:
•прагненням до планування розумової та будь-якої діяльності;
•гнучкістю, яка є антиподом догматизму, що характеризує «замкненість розуму»;
•наполегливістю, послідовністю у досягненні цілі;
•готовністю до самокоригування.

 Здатність студентів демонструвати заходи критичного мислення під час дискусій визначається чотирма факторами: пізнавальною зрілістю; навчальним стилем тьютора; попереднім досвідом студента; ступенем розуміння процесу і призначення критичного мислення. Тьютор більше не займає позицію експерта - «знаю все». Він стає фасилітатором (помічником) знань, який синтезує та супроводжує ресурси студентові та забезпечує йому технічний доступ до знань. Але ми вважатимемо за необхідне враховувати культурні особливості українських студентів, які, на наш погляд, близькі до азіатських студентів  через низький досвід. Це:

1.Дистанційні курси мають нелінійний характер, і студенти можуть просуватися різними маршрутами. Але не для усіх студентів така свобода забезпечує комфорт. Враховуючи те, що школа призвичаїла їх до лінійного перебігу навчального процесу, інколи студентам треба точно описувати їхні дії або алгоритмізувати діяльність.
2.Діяльність студента здійснюється через вправи, завдання. Вступна інформація передбачає, що студент розв'язує завдання методом спроб та помилок. Але деяким студентам це дуже складно, їм треба пропонувати інструкції.
3.Студенти можуть почувати себе комфортно, спостерігаючи дискусію, тобто їхня присутність пасивна. Головне завдання тьютора - зробити їх активними. Мають бути сформовані точні вимоги до листування як обов'язкової складової частини вправ.

 Необхідно посилати таку кількість персональних листів кожному студенту та обговорювати з ним тематику щоб створити умови для залучення студентів до дискусії. Тьютор повинен демонструвати глибокі знання предмету використовуючи додаткові матеріали з різних джерел. Він має  це відобразити своє ставлення до предмета, що вивчається, та надавати інформацію таким чином, щоб вона не була занадто складною. Якщо таке все ж таки відбудеться, студенти можуть втратити сенс і розуміння, а це негативно впливатиме на мотивацію і може призвести до пасивного навчання. Студенти бажають, потребують та цінять активність тьютора, який виконує зворотний зв'язок, підтримує, ставить за питання, підсилює участь, тримає всю групу на навчальному маршруті. При проведенні дистанційних занять з дорослими необхідно враховувати критерії андрагогіки, запропоновані Малькольном Ноулсом:

1.Дорослим подобається знати, чому їм потрібно вивчити щось, перш ніж навчатись.
2.Дорослі мають своє уявлення про відповідальність за свої рішення.
3.Дорослі додають особистий досвід у навчальні ситуації, що збагачує навчальні ресурси (це є вже моделлю конструктивного підходу).
4.Дорослі готові вивчати такі речі, які їм потрібно знати для використання у життєвих ситуаціях.
5.Дорослі є життєцентрованими у своїх підходах до навчання, вони вивчають нові знання, розуміння, вміння, цінності, що ефективніші тоді, коли доповнюють або пояснюють життєві ситуації.
6.Усі дорослі мотивовані на зростання та розвиток, але ці мотиви можуть блокуватися невпевненістю, недостатньою підтримкою чи браком часу. Корпоративний студент

Источник: "Дистанційний навчальний процесс" за редакциєю В.Ю Бикова та В.М. Кухаренка.

Зразок роботи тьютора на - http://dm.bcoreanda.com