Тьютор має демонструвати глибокі знання предмету та дозволяє:
1.Повторення (10%) - повторення вивченого, аналіз даних на комп'ютері після засвоєння цього процесу на папері або за зразком на комп'ютері.
2.Заміна (10%) - комп'ютер використовується замість відомих дій, що можна виконувати і без нього.
3.Розширення (60%) - дії неможливо виконати без комп'ютера (демонстрація моделей, доступ до інформаційних матеріалів через мережу).
4.Трансформація (20%) комп'ютер перетворює навчальну програму таким чином, що без нього навчальний процес стає неможливим.

 Як правило, вважається, що дистанційний студент почуває себе комфортно у навчальному середовищі. Він має відповідати за своє навчання: встановлювати реальні цілі, відслідковувати свій прогрес, відображати розуміння та шукати підтримку більш досвідчених студентів як інструкторів. У роботі зазначається, що дистанційні студенти мають успіх тому, що: добровільно обирають можливість своєї подальшої освіти; мають високий рівень мотивації та самодисципліни; вже мають освіту; дорослі. Додатковими чинниками успіху є: готовність звертатись по допомогу: серйозне ставлення до курсу; робота в організації, де кар'єра залежить від успішного засвоєння курсу. Студенти так оцінюють якість та позитивні риси взаємодії: високо цінують своєчасний зворотний зв'язок;
•здобувають значно більшу користь від навчання у малих групах;
•при надійному контакті з тьютором відзначають значно більшу мотивацію;
•віддають перевагу місцевим помічникам тьютора, які знайомі з інформаційними технологіями та матеріалами курсу
Узагальнена характеристика дистанційних студентів, які успішно навчаються;    ,
•настирливо просуваються до створення нових проектів;
•одружені;
•не лякаються труднощів;
•бажання успіху в навчанні перевищує недостатній досвід;
•не потребують підтримки при розв'язанні важких завдань і не вважають за важливе обговорювати курсову роботу з іншими студентами;
•високий освітній рівень;
•вважають себе добре організованими у керуванні часом;

 При вивченні дисципліни студентів просять ставити запитання, а потім них дати відповіді. Потім студентів навчають, як шукати та ідентифікувати відповідну інформацію, аналізувати її у сенсі побудови відповіді на питання. Викладачі повинні проводити практичні вправи з метою отримання навичок формування питань студентами, а потім спрямовувати конструктивний зворотний зв'язок на те, щоб залучати студентів до процесу формування питань. Особлива увага приділяється роз'ясненню, у який спосіб знання конструюються в окремих дисциплінах. У кожному випадку студенти вивчають форми і заходи аналізу кожної дисципліни. Наприкінці коленого модуля або розділу студенти обговорюють, що вони вчили і як вчилися. Стати самоспрямованим учнем.

 Студенти створюють нотатки, де відображають, що вони вчили, що могли та бажали вчити і ні вчилися. Потім досліджується вплив обраної стратегії їхнього особистого навчального процесу на те, як вони будуть навчатися у майбутньому. Наступний крок - роздуми та визначення, що ще їм потрібно, м<м» вони бажали б вивчити для розвитку навчальної програми. Студенти мають також ідентифікувати специфічні дії для вивчення тих розділів їх програми (розвиток плану у дії). При розгляді теми, розділу може бути задане завдання: вибрати три теми, які вважаються найбільш важливими, та написати  про те, чому ці теми є важливими. Пізніше кожен студент створює свій портфоліо, який містить перелік тем для курсу. У фінальній частині, використовуючи портфоліо, студенти пишуть, як вони будуть працювати у майбутньому з отриманим матеріалом. При цьому вони ідентифікують, що є для них бажаним, у чому є потреба і що вони особисто можуть зробити для цього (навчальна стратегія чи план дій). Стиль мислення студента

Источник: "Дистанційний навчальний процесс" за редакциєю В.Ю Бикова та В.М. Кухаренка.

Зразок роботи тьютора на - http://dm.bcoreanda.com