Мова повідомлень

  У спілкуванні необхідно згадати про емоційне й етичне сприйняття матеріалу, тобто про настрій тексту. Ви можете з однаковою легкістю змусити аудиторію випробувати симпатію або гнів до предмету, що викладається, впливаючи на читацький настрій. Треба сказати, що «жвавість» тексту, його емоційна насиченість досягається досить нескладними і багаторазово перевіреними засобами. Це такі речі, як включення в текст особистих прикладів, великої кількості порівняльних прикметників, часте використання знаків питання та окликів, прямої мови й ін. Існує безліч засобів запропонувати свої ідеї в тексті, причому більшість з них лежить на поверхні. Наприклад, усі знають, що червоний колір викликає агресію не тільки в бика, але й у людини, але при цьому мало хто замислюється, що таку ж дію роблять короткі, рубані речення з великою кількістю дієслів.

 Якщо Вашою метою не є літературно-філософська творчість і Ви хочете якнайповніше донести ваші думки, пропозиції, враження до аудиторії, то, ймовірно, потрібно використовувати точні формули викладу і тверду прив'язку до теми. Необхідно враховувати, що є ще і граничний обсяг інформації, що людина може сприйняти «з нальоту», без попередньої підготовки, і цей обсяг, треба зізнатися, не занадто великий. Одна з істотних складових людського життя це емоції. Тому сприйняття інформації як такої, не «приправленої» емоціями, дуже швидко стомлює нервову систему, спрацьовує механізм психічного захисту. Як це досягається? По-перше, основою будь-якого емоційного наповнення тексту є його спрямованість, тобто для надання тексту емоцій насамперед потрібно до когось в цьому тексті звернутися.

 Для цього можна скористатися особистими займенниками і наказовим способом дієслів. Наприклад, порівняйте два уривки: «При виникненні необхідності анонсувати новий проект варто заготовити ряд текстових матеріалів з описом проекту...». «Коли Ви анонсуєте новий проект, то підготуйте спочатку опис...». Помітно, що другий текст уже звернений безпосередньо до читача. Зі спрямованим текстом уже значно простіше працювати (і зверніть увагу, що його легше і приємніше читати). Розберемо кілька прикладів надання емоційного фарбування в спрямований текст. Презирство. Я сподіваюся, Ви розумієте, що перш ніж анонсувати що-небудь, потрібно...Панібратство. Отут ось яка штука. Щоб потім не втрачати часу, напиши усе, що знаєш, в окремий файл і скинь на робочий стіл. Повага.

 Вам буде набагато зручніше працювати з анонсами, якщо Ви заздалегідні складете, опис...Дружелюбність. Хіба не правда, що куди простіше потім буде заповнювати форми, якщо вся необхідна інформація вже буде набрана в окремому текстовому файлі. Як бачите, досить просто надати спрямованому тексту емоційного забарвлення, усього-на-всього додавши відповідні розмовні слівця. Зверніть увагу, що при включенні специфічної для даного емоційного забарвлення лексики необхідно перефразувати і саме речення (це добре видно на прикладах), щоб не викликати дисонансу. Чому в тексті бажано використовувати активні стверджувальні речення, можна розглянути на методиці Дж. Міллера для перевірки «психологічної реальності» механізмів трансформації в реченнях.

Є чотири речення:
(1)активне стверджувальне (Робітники будують будинок).
(2)пасивне стверджувальне (Будинок будується робітниками).
(3)активне негативне (Робітники не будують будинок).
(4)пасивне негативне (Будинок не будується робітниками).

 Якщо речення (2) отримано в результаті трансформації речення (1), то на його усвідомлення треба витратити більше часу, ніж на усвідомлення речення (1). Щоб зрозуміти речення (2), людина повинна провести зворотне перетворення його в речення (1) та лише потім усвідомити його уже як речення (1). Етап перетворення (2) в (1) вимагає додаткових витрат часу. Довше, ніж усвідомлення речення (1), буде йти й усвідомлення речення (3). Але найпереконливішим доказом «за» або «проти» у цій гіпотезі може стати час, затрачуваний на осмислення речення (4). Адже це речення результат не однієї, а двох трансформацій: перетворення активу в пасив і твердження в заперечення. Осмислення речення (4) приблизно дорівнює сумі часу, витраченого на осмислення речень (2) і (3), тому що людина, щоб повернутися до речення (1), повинна зробити вже два перетворення: або (4) >(2) >(1), або (4) >(3) >(1). Принципи модерування

Источник: "Дистанційний навчальний процесс" за редакциєю В.Ю Бикова та В.М. Кухаренка.

Дистанційний курс на - http://dm.bcoreanda.com