Синтетичні й аналітичні розходження
Синтетичні й аналітичні розходження - це друга важлива область когнітивних стилів учнів у системі ЄЛКО. Ці розходження стосуються спрямованості дій на об'єднання або, навпаки, роздроблення нової інформації в процесі її розумової обробки. Синтетики, осмислюючи нову інформацію, поєднують, синтезують усі наявні в них компоненти знання про предмет; аналітики розчленовують і досліджують, аналізують предмет пізнання за його складовими. Синтетики - учні, що творять з частин ціле. Вони з легкістю знаходять зв'язки і поєднують те, що немовби неможливо об'єднати. Це допомагає їм створювати нові інтелектуальні моделі або конструкції. Синтетичний стиль має кілька характеристик:
1.Побудова гіпотези на базі досвіду або просто інтуїтивно.
2.Процес діяльності неусвідомлений; продукт осмислений.
3.Синтетичні учні йдуть від внутрішнього осмислення предмета до його конструкції.
Синтетичні учні, знайомлячись з новою інформацією при читанні, негайно використовують усі наявні в них знання і думки і, обробляючи нову інформацію тільки укупі з ними, приходять до нових ідей. На цьому етапі вони використовують конструктивний підхід до осмислення і діяльності. Але, на жаль, після завершення цього процесу деталі і частини вже не мають для цих учнів ніякого значення, і вони, як правило, не пам'ятають, які з ідей, що прийшли їм у голову під час читання, є їхніми власними, а які - запозиченими в інших. Деталі і окремості, нерозрізнено з'єднані в роботі синтетично мислячого учня, виявляються важкими для розподілу. Аналітики це учні, що розбивають ціле на складові його частини. Вони прекрасно справляються з безліччю складових частин цілого і прагнуть розглянути дрібні нюанси у будь-якій картині. Вони легко знаходять розходження у, здавалося б, найнерозрізненіших предметах. Аналітичний спосіб як стиль мислення містить:
1.Підтвердження гіпотези;
2.Осмислений процес діяльності;
3.Взаємообумовлені процес і продукт діяльності;
4.Аналіз конструкції предмета, що приводить до його внутрішнього осмислення.
Аналітичний стиль мислення виявляє себе в манері учнів розділяти на частини будь-яке завдання. У цьому випадку ми маємо справу з проблемним підходом до діяльності з використанням експерименту у думках. Цікаво, що саме поєднання цих двох стилів, синтетичного і аналітичного, і є найкращим способом діяльності при її нестандартній, творчій спрямованості.
Порівняльні і підсилювальні розходження.
Порівняльний і підсилювальний стилі характеризують шляхи сприйняття і запам'ятовування інформації в процесі її когнітивної обробки. Пізнаючи нове, порівнювані немовби поєднують разом абсолютно різну, отриману з найрізноманітніших джерел інформацію. Приміром, покажіть їм два фрукти: яблуко й апельсин, і вони побачать «фрукт». Порівнювані інстинктивно видаляють усі детальні відмінності, надаючи перевагу спільному. Аналіз протиставлення й аналогії важко вдається їм, тому що грунтується на відмінності. Якщо учню-порівнювачу дати два завдання порівняльного типу: одне - на опис розходжень, а інше на опис спільного між двома об'єктами, то, мабуть, він одержить дві полярно протилежні оцінки за свою працю.
Источник: "Дистанційний навчальний процесс" за редакциєю В.Ю Бикова та В.М. Кухаренка.
Дистанційний курс на - http://dm.bcoreanda.com