Основи теорії машин і механізмів
Обзор: Машина – це пристрій, який виконує механічні рухи для перетворення енергії, матеріалів та інформації.
Бесплатно
Просмотр: эта статья прочитана 1444 раз

rar

Краткий обзор
Полностью материал скачивается выше, предварительно выбрав язык

    Машина – це  пристрій, який виконує механічні рухи для перетворення енергії, матеріалів та інформації. Машина складається з трьох частин: двигуна, передаточного механізму, виконавчого органу. Передаточний механізм служить для перетворення типу руху, змінює величину та напрямок швидкості виконавчого органу.
Механізм – система тіл, яка призначена для перетворення руху одного чи декількох тіл у необхідні рухи інших тіл. Передаточні механізми машин та приладів мають однакові для усіх механізмів чи окремих груп ознаки, що дозволяє розробити загальні методи їх дослідження та проектування.
    Всякий механізм складається з деталей. Тверді тіла, з яких складається механізм мають назву ланки. Окремі частини механізмів певним чином з’єднані поміж собою. У механізмі розрізняють нерухому ланку - стійку (станина станка, корпус приладу, шасі тощо) та рухомі ланки, які можуть  здійснювати обертальні, поступові та складні рухи. Ланкою може бути одна чи декілька пов’язаний між  собою деталей.
В залежності від характеру руху та призначення  ланки мають певні назви:
1 – кривошип     – здійснює повний оборот ,
2 – шатун         – здійснює складний плоско-паралельний рух,
3 – коромисло     – гайдається,
4 – стійка         – нерухома ланка,
5 – повзун       
6 – куліса.           
7 – кулачок
    Кінематичною парою називають рухоме з’єднання двох дотичних ланок. Елементом кінематичної пари  називають поверхню, лінію чи точку, по яким відбувається рухоме з’єднання двох ланок і яке обмежує відносний рух цих ланок. Для того, щоб елементи пари були у постійому зіткненні, пара повинна бути замкнена геометрично (за рахунок конструктивної форми ланок) чи силовим способом (силою ваги, пружиною, силою тиску рідини чи газу тощо). Нижча кінематична пара – зіткнення елементів  ланок відбувається  по поверхні. Вища  кінематична пара – зіткнення елементів  ланок відбувається  по лінії чи в точці (як початковий).
    Одна з переваг нижчих кінематичних пар у порівнянні з вищими – можливість передачі великих сил. Застосування вищих кінематичних пар дозволяє зменшити тертя в машинах   та отримати самі різноманітні закони руху вихідної ланки механізму шляхом додання визначеної форми ланкам, які утворюють кінематичну пару.
Кінематичний ланцюг – система ланок , які утворюють між собою кінематичні пари. Розрізняють: замкнені кінематичні ланцюги (кожна ланка входить не менш ніж у дві кінематичні пари), незамкнені кінематичні ланцюги ( є ланки, які входять тільки в одну кінематичну пару).
    Механізм – кінематичний ланцюг, до складу якого входить нерухома ланка (стійка) и число ступенів вільності якої дорівнює числу узагальнених координат, що характеризує положення ланцюга відносно стійки. Узагальнена координата – це координата, яка визначає  положення усіх ланок механізму.
Більшість механізмів у техніці мають ступінь рухомості W=1. Винятком є маніпулятори промислових роботів, у яких ступінь рухомості як правило W ≥ 3.
Початкова ланка – ланка до якої відноситься узагальнена координата
Вихідна ланка механізму – ланка, яка виконує рух, для якого призначений механізм.
Вхідна ланка – ланка, якій надається рух, що перетворюється механізмом у потрібний.
Розрізняють схеми механізмів: структурну (принципову) з умовними позначеннями ланок та пар (без зазначення розмірів ланок), кінематичну з розмірами необхідними для кінематичного розрахунку.
    Розповсюджені методи вивчення структури механізмів розроблені для механізмів, у склад яких входять тільки нижчі кінематичні пари, тому при структурному аналізі вищі пари (четвертого класу) умовно заміняють еквівалентними кінематичними ланцюгами, які містять лише пари п’ятого класу. Ланки, наявність яких не впливає на рухомість механізму, накладають пасивні чи надлишкові зв’язки. У механізми вони додаються для підвищення жорсткості, кращого розподілення навантаження, створення визначеності напрямку руху тощо.
 

Размер 130 kb

Получить RSS Еще публикации по теме

Больше статей...

 На главную страницу

Оцените сайт

Примеры расчетов
Пример расчета прямозубой цилиндрической передачи
Пример расчета прямозубой цилиндрической передачи. Выполнен выбор материала, расчет допускаемых напряжений, расчет на контактную и изгибную прочность.

Пример решения задачи на изгиб балки
В примере построены эпюры поперечных сил и изгибающих моментов, найдено опасное сечение и подобран двутавр. В задаче проанализировано построение эпюр с помощью дифференциальных зависимостей, провелен сравнительный анализ различных поперечных сечений балки.

Пример решения задачи на кручение вала
Задача состоит в проверке прочности стального вала при заданном диаметре, материале и допускаемых напряжениях. В ходе решения строятся эпюры крутящих моментов, касательных напряжений и углов закручивания. Собственный вес вала не учитывается

Пример решения задачи на растяжение-сжатие стержня
Задача состоит в проверке прочности стального стержня при заданных допускаемых напряжениях. В ходе решения строятся эпюры продольных сил, нормальных напряжений и перемещений. Собственный вес стержня не учитывается

Применение теоремы о сохранении кинетической энергии
Пример решения задачи на применение теоремы о сохранение кинетической энергии механической системы

Определение реакций опор твердого тела
Исходные данные и примеры решения задачи Определение реакций опор твердого тела (задача С-2 из cборника заданий для курсовых работ по теоретической механике А.А. Яблонского)

Определение скорости и ускорения точки по заданным уравнениям движения
Пример решение задачи на определение скорости и ускорения точки по заданным уравнениям движения

Определение скоростей и ускорений точек твердого тела при плоскопараллельном движении
Пример решения задачи на определение скоростей и ускорений точек твердого тела при плоскопараллельном движении

Определение усилий в стержнях плоской фермы
Пример решения задачи на определение усилий в стержнях плоской фермы методом Риттера и методом вырезания узлов

Применение теоремы об изменении кинетического момента
Пример решения задачи на применение теоремы об изменении кинетического момента для определения угловой скорости тела, совершающего вращение вокруг неподвижной оси.


Учебники
А.А. Яблонский, В.М. Никифорова Курс теоретической механики, т.1 и 2
Курс теоретической механики для студентов высших учебных заведений в двух томах.

С.М. Тарг. Краткий курс теоретической механики
С.М. Тарг. Краткий курс теоретической механики. 10-е издание,1986 г.

Беляев Н.М. Сопротивление материалов
Учебник по сопротивлению материалов для студентов политехнических, транспортных, строительных, гидротехнических, энергетических и машиностроительных вузов

М.Н.Иванов, В.А. Финогенов - Детали машин
Учебник по дисциплине 'Детали машин и основы конструирования' в электронном формате. 12-е издание, исправленное, год издания 2008.

Н.Ф.Киркач, Р.А.Баласанян - Расчет и проектирование деталей машин Учебник по дисциплине Детали машин и основы конструирования в формате djvu

В.И.Анурьев. Справочник инженера конструктора Три тома cправочника инженера-конструктора. Приведены современные справочные сведения по расчету и конструкциям осей, валов,подшипников, муфт, механический передач, разъемных соединений. Материалы, допуски и посадки и др.

ГОСТ 19523-81 Двигатели трехфазные асинхронные короткозамкнутые серии 4А Выписка из ГОСТ 19523-81 Двигатели трехфазные асинхронные короткозамкнутые серии 4А мощностью 0,55 кВт до 15кВт, мощность, асинхронная частота вращения, геометрические размеры

ГОСТ 25347-82 «ЕСДП, поля допусков и рекомендуемые посадки» (СТ СЭВ 144-75) Настоящий стандарт распространяется на гладкие элементы деталей с номинальными размерами до 3150 мм и устанавливает поля допусков для гладких деталей в посадках и для несопрягаемых элементов.

ГОСТ 520-2002. Подшипники качения Стандарт устанавливает допуски на основные размеры и точность вращения подшипников и другие технические требования

Больше закачек...