Поряд з питаннями міцності та жорсткості стоять питання стійкості споруд чи його елементів. Стійкість – це властивість конструкції самостійно поновлювати свій первісний стан після того, як їй було надано деяке відхилення від положення рівноваги.
Рівновага називається стійкою, якщо при будь-якому відхиленню від первісного стану рівноваги, система повертається до вихідного стану (шар і стрижень повертаються в первісний стан).
Рівновага називається байдужою, якщо при відхиленню від первісного стану існує інше положення рівноваги (шар в первісний стан не повертається, але перестає рухатись, стрижень залишається викривленим). Рівновага називається нестійкою, якщо при будь-якому малому відхиленню від первісного стану рівноваги, система не повертається до вихідного стану (шар котиться, стрижень швидко викривляється чи руйнується).
Значення навантаження, що стискає стрижень, при якому поряд з однією формою рівноваги можливе існування суміжної форми, достатньо близької до першої, має назву критична сила Fкр. Якщо сила F стане хоча б трохи більше за критичну, внутрішні сили не зможуть зрівноважити зовнішнього навантаження, прямолінійна форма стрижня стає крайнє хитливою, стрижень швидко викривляється під дією моментів, які зростають.
Фізична картина втрати стійкості називається повздовжній згин (спочатку конструкція працює на стиснення, а після втрати стійкості і на згин: кільце – на стиснення та згин, балка – згин та кручення).
Якщо не гарантована стійкість споруди чи її елементів, не має сенсу перевірки на міцність. Втрата стійкості, як правило, починається раптово при порівняно невеликих навантаженнях, які безпечні з точки зору міцності самого матеріалу.
Для забезпечення певного коефіцієнту запасу стійкості ny допустиме навантаження повинно бути менше ніж критичне. Велична коефіцієнту запасу стійкості приймається такою, щоб була забезпечена надійна робота (для сталі: 1,8, 3, для чавуна: 5,5,5, для дерева: 2,8,3,2)..
Размер 200kb