Спілкування у дистанційному навчанні

  Загальні положення про спілкування. На думку Л. Феєрбаха, людина - це істота, що проявляє себе у процесі спілкування. Отже, спілкування - це фундаментальне явище у життєдіяльності і становленні особистості впродовж усіх взаємовідносин її життя. Велику роль у цьому процесі відіграють так звані контактні (малі) групи і колективи, у межах яких відбуваються і реалізуються міжособистісні стосунки. Мала (контактна) група як універсальна система безпосереднього спілкування має формуватися як спільність у процесі сумісної діяльності і спілкування на будь-яких етапах формування людини.

 Ось чому, як відомо, в основі прийнятої психологічної моделі педагогічного спілкування лежить схема «суб'єкт - об'єкт» і, в цьому сенсі, педагогіка це знання діалектики людського спілкування. У педагогічному процесі спілкування основною метою є розуміння, формування і розвиток особистості, і тому специфіка педагогічної діяльності в тому, що вона будується виключно за законами спілкування. Але у сучасному світі спілкування зазнає значних змін, що пов'язано із соціально-психологічними змінами у суспільстві, впливом науково-технічного прогресу і нових інформаційних можливостей (мобільний зв'язок, Інтернет), а також зміною погляду особистості на індивідуальні і соціальні спроможності. Ці зміни пояснюються поняттям персоніфікації особистості (висунуте відомим вченим Б.Д. Паригіним), яка означає зростання індивідуальної неповторності, несхожості людини на інших людей.

 «Персоніфікація це цілий комплекс тенденцій змін і розвитку особистості, який містить у собі процес її духовного збагачення, зростання її самопізнання, розростання її духовного потенціалу. Вона проявляється й у наявності розвинутих потреб особистості: пізнавальних (потреба у пізнанні і розвинутому самопізнанні), комунікативних (потреба у духовному спілкуванні, розумінні і визнанні), конструктивних (потреба у самовираженні, самоствердженні і творчій діяльності). Цей процес спрямований на засвоєння особистістю вимог суспільства, на включення ЇЇ у систему соціальних відношень». Це двосторонній процес індивідуалізації особистості і соціалізації  індивіда, які постійно перебувають один з одним у діалектичному взаємозв'язку і взаємозалежності.

 Оскільки всі перелічені вище особливості сучасного розвитку людини так чи інакше відбуваються у пізнавальній діяльності і значною мірою у процесі навчання, стає зрозумілим, чому навчання, яке за всіх часів мало велике значення у суспільстві, зараз вимагає особливої уваги. У сфері навчання стала потрібною особистість, яка могла б спрямувати спілкування людини з інформаційними потоками, забезпечила б міжособистісне спілкування у малих групах, керувала б процесом обміну досвідом тощо. «Суспільство стає ворожим до людини, якщо вона губить контакт з людьми.» 3. Фрейд. Спілкування у дистанційному навчанні - це цілеспрямований раціонально оформлений, інформаційний обмін між індивідами, що створюється та керується тьютором.

 У дистанційному навчанні залежно від форми використовується асинхронне (електронна пошта, список розсилки, форум) та синхронне (чат) спілкування. Від спілкування слід відокремлювати: неусвідомлену передачу інформації; отримання інформації з різних джерел, що у всіх випадках потребує перевірки; інформаційний обмін без виникнення емоційних відношень (комп'ютер, довідник та ін.); віртуальне спілкування (якщо воно не імітує реальний процес і не додержується його правил). Спілкування можна охарактеризувати за гемою (наукове, філософське, навчально-педагогічне, виховне і т. ін. зі своїми правилами, стратегіями, тактиками ведення), за метою (ділове з конкретною предметною, інформаційною або формуючою метою) та за формою (змішане (асиметричне), що визначається різними факторами, наприклад, вік, соціальний стан та ін.).

 Наявність розумінь залежить від попереднього досвіду, від ступеня сформованості мислення, від статі, від багатозначності вислову. Спілкування виконує соціальні, соціально-психологічні та індивідуально-психологічні функції. Соціальні функції спілкування - це обмін інформацією для сумісної праці; передача знань, досвіду, способів дії; оцінка діяльності людини; формування норм поведінки; протистояння агресії. До соціально-психологічних функцій спілкування можна віднести комунікативний самовираз особистості, самореалізацію; ототожнення себе з групою; протиставлення себе будь-якій групі; є індикативне об'єднання груп; пізнання людьми один одного; формування і розвиток міжособистісних відносин; розподіл часу. Індивідуально-психологічні функції спілкування

Источник: "Дистанційний навчальний процесс" за редакциєю В.Ю Бикова та В.М. Кухаренка.

Дистанційний курс на - http://dm.bcoreanda.com