Засоби підвищення мотивації

  До засобів підвищення мотивації при роботі з текстом можна віднести:
■використання (врахування) особливостей сприйняття;
■використання системи ситуацій при вивченні понять;
■створення системи питань та питань-відповідей (самоконтроль);
■моделювання діалогу;
■обговорення найбільш складних тем;
■застосування засобів структурування і стискання тексту для збільшення одночасно його наочності й інформативності;
■нотатки на полях;
■альтернативи та аналогії;
■занурення в інформаційний простір тексту, ключові слова і словосполучення;
■асоціації;
■посилання;
■оформлення текстових масивів (паралельні і взаємодоповнюючі потоки), розбиття на смислові фрагменти (кванти);
■історичні довідки і матеріали;
■навігація по тексту з урахуванням додаткових матеріалів;
■цитати та афоризми;
■примітки, коментарі, глосарій, якии поширено на прояв понять у ситуаціях;
■резюме;
■тести на пошук альтернативних визначень, доповнення висловів і т. ін.
■карта тексту розгорнута та поетапна;
■висування гіпотез;
■використання гумору.

 Вони мають бути враховані при розробці навчального тексту з метою запобігання психологічних бар'єрів, внесення до тексту ефекту спілкування і внутрішнього діалогу, які сприяють активності сприйняття. Обговорення деяких тем альтернативний погляд, коментарі спрямовані на розвиток власної думки і наповнення у н особистого інформаційного простору (тезаурусу). Структурування тексту, використання структурно-логічних схем та інших засобів організації, створення карти тексту формує здатність до опрацьовування текстових матеріалів за допомогою інших заходів, збагачує інструментарій студента.

 Різноманітні додаткові матеріали, у тому числі альтернативні, історичні, посилання, асоціації та ін., спрямовуються на формування поширеного мислення студента з виявом існуючих перехресних причинно-наслідкових зв'язків, а також на надання роботі з навчальним текстом творчого спрямування і особистісного оцінювання інформації з метою її присвоєння.

 Засоби підвищення мотивації при організації практичної діяльності це: орієнтовна основа діяльності з обговоренням принципів її задіяння; представлення системи операцій як апарату, що наданий певній практичній діяльності; зразки діяльності з альтернативним розглядом можливих ситуацій використання та існування; система ситуацій, що можуть зустрічатися у діяльності при використанні отриманих понять та закономірностей; репродуктивна діяльність, її зразки та альтернативи; структурування та моделювання діяльності, у тому числі процесу розв'язання завдань: створення алгоритмів, моделей пізнавальної діяльності, розумовий експеримент тощо; завдання на пошукову діяльність; завдання на здійснення засвоєної діяльності в нових умовах; незавершена дія як мотив для активізації; планування діяльності та визначення потрібних дій, операцій; висування гіпотез і питання-підказки при розв'язанні проблемних або пошукових завдань; створення системи (комплексів) розвиваючих завдань (тріади та ін.) у трьох рівнях складності практичної діяльності; створення, самостійне і кероване викладачем, алгоритмів особистої діяльності; ранжування обгрунтованої оцінки діяльності (рейтинг оцінки) для створення мотивів спрямованого покращання результатів навчання; обговорення результатів, аналіз причин позитивних або негативних наслідків навчання; система заохочень та підтримки, бонуси; навігація на діяльність (з використанням і обговоренням можливих варіантів); засоби формального, структурованого або символьного запису особистісної діяльності (схеми, графи, дерева, моделі). Засоби активізації самостійної практичної діяльності

Источник: "Дистанційний навчальний процесс" за редакциєю В.Ю Бикова та В.М. Кухаренка.

Дистанційний курс на - http://dm.bcoreanda.com